
Також у випуску:
Спортсмени-генії, які вирішили змінити професію.
+Відео
Спортсмени-генії, які вирішили змінити професію.
Про це розповіла директорка Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції (2014-2016) Тетяна Козаченко в прямому ефірі 24 каналу.
Як зазначила експертка, нині дуже зручно мати під рукою надзвичайно корисних людей, які перебувають в правоохоронній системі та знають, як вона влаштована, і готові виконувати накази. "Це таке ручне керування. Такі люди як Терещук не самі досягають таких високих посад, вони є функціонерами, тобто вони потрібні комусь вище", – відповіла Козаченко.
За словами експертки, до нього була застосована законна процедура – президент має право звільняти людей від люстрації, але в дуже виключних випадках. За законом про очищення влади, найвищий військовий склад (тобто посада від генерала) військових формувань, зокрема військові та Нацгвардія, яким президент може звільнити від люстрації з метою державної безпеки.
Для цього Олександра Терещука було звільнено на місяць з посади керівника міліції та переведено до Національної гвардії, тобто таким чином його звільнили від люстрації, а потім знову перевели назад. Виходить, що до нього штучно була застосована ця процедура, в перекручений спосіб,
– заявила Козаченко.
Вона також запевнила, що якби очищення влади відбувалося належним чином, ми б не бачили таких ганебних кадрових призначень. Терещук багато років очолював за часів Януковича міліцію цілої області. Це все говорить, що ми призначаємо ризикованих людей, які справді становлять загрозу. "Те, що міліціонеру надають повноваження очолювати Київську ОДА, говорить про надзвичайно великі ризики, які нас чекають за рік", – додала експертка.
У Софійському соборі відбувалося провадження на престол українських князів, церковні собори та навіть ухвалення політичних документів. А незабаром тут відбудеться Об'єднавчий собор. Там зберуться представники Української православної церкви Київського патріархату, Московського та автокефальної православної церкви. Все заради того, аби об'єднатися в Єдину помісну православну церкву.
Проведення Об'єднавчого собору – останній крок для надання Українській православній церкві автокефалії.
15 жовтня Синод Вселенського патріархату прийняв остаточне рішення про надання Томосу Українській православній церкві. Відтоді сторони мали б почати готуватися до Об'єднавчого собору. Проте наразі всі вичікують.
Відомо лише, що собор матиме формат архієрейського. Тобто зберуться лише єпископи, які підписували звернення до Варфоломія. А це – 40 архієреїв Київського Патріархату, 15 – Української автокефальної православної церкви та приблизно 10 – Московського патріархату.
Патріарх Варфоломій
Хоча релігієзнавці схиляються до формату помісного собору. Аби зібралися не тільки архієреї, а усі, хто захоче, навіть парафіяни.
В Україні такі глобальні рішення завжди приймалися помісними, не архієрейськими Соборами. І зрештою миряни теж зверталися до Вселенського патріарха. І політики зверталися до Вселенського патріарха. Чому виключати можливість їх присутності чи, я навіть допускаю, – голосування,
– зазначив релігієзнавець Олександр Саган.
На Соборі мають ухвалити три головні рішення. Зокрема, обрати предстоятеля нової церкви. Про своє бажання очолити помісну церкву заявив лише патріарх Філарет.
Патріарх Філарет
Митрополит Московського патріархату Олександр Драбинко – один із підписантів звернення до Варфоломія, пояснив, що предстоятеля мають обирати у два тури. До списку кандидатів треба внести всіх архієреїв, які братимуть участь в Об'єднавчому соборі. Серед них обрати трьох лідерів. І в другому турі – очільника.
Це повинен бути батько як для старших людей, так і для молодших. Тому персона, яка візьме на себе цю відповідальність, мені здається має бути достойною,
– пояснив митрополит УПЦ МП Олександр Драбинко.
Наступний крок – затвердження статуту. Зараз усі три церкви мають свій.
Там треба прописати, що таке громада, що таке парафія, що таке парафіяльний священик, що таке монастир, що таке єпархія, хто очолює. Тобто базові речі вони скрізь однакові,
– сказав релігієзнавець.
І наостанок собор має затвердити назву церкви. Вона називатиметься – Українська православна церква Київського патріархату. Це вже погодили з представниками Вселенського патріархату. А Верховна Рада має ухвалити законопроект, яким зобов'яже Московський патріархат перейменуватися в Російську православну церкву.
Наразі в колах духівництва зазначили, що Об'єднавчий собор збереться в листопаді. І після ухвалення всіх трьох рішень, Синод Вселенського Патріархату зможе вручити предстоятелю той очікуваний документ – Томос про визнання помісної православної церкви України. Але що довше сторони об'єднання затягуватимуть процес, то складніше їм буде надалі дійти згоди з трьох головних питань.
Новим головою Київської обласної державної адміністрації став Олександр Терещук.
У Держприкордонслужбі заявили, що Росія готує економічну блокаду портам України.
Кадиров – вихователь футбольних хуліганів.
Як у РФ губернатори зі шкіри пнуться, щоб довести свою профпридатність.
Двоє українських армійців отримали поранення в результаті нападів на їхні позиції.
Минуло вже майже 5 років після революції Гідності, проте деякі реформи провалилися, так і не розпочавшись.
У Маріуполі відбулися навчання з територіальної оборони.
Італія потерпає від негоди, а в Іспанії та Франції снігопади та зливи.
Генерал-майору Терещуку 54 роки, понад 30 з них він працював на керівних посадах у міліції. Спочатку столичній, а з 2012 року – Волинській. І в часи Революції гідності розправлявся з Євромайданом у Луцьку. І відправляв місцевий "Беркут" до Києва розстрілювати мітингувальників.
Але це не завадило йому у липні 2014 році очолити столичне управління МВС. Аж поки він не потрапив під люстрацію як посадовець злочинної влади. Невдовзі указом президента його з-під дії закону вивели та перевели до Нацгвардії, нібито, аби направити в зону АТО.
На фронт Терещук не поїхав, а всупереч закону поновився на посаді. Його звільнив вдруге уже Арсен Аваков – за опір реформі МВС, яку проводили грузинські менеджери. Відтоді Терещук пішов у керівники області та зайняв крісло заступника голови Одеської ОДА. Хоча за люстрацією не мав би на це право продовж 10 років.
Поки був на посаді в міліції, нажив цілий автопарк дорогих авто і збудував триповерховий дім у столичному районі Жуляни. Маєток звели на землі, яку Київрада замість справжніх киян роздала підставним людям. Отримали її мати та дружина Терещука.
Олександр Терещук
Замінив на посаді очільника Київщини Олександра Горгана. Той зібрався на вибори у Верховну Раду. Він – ставленик Ярослава Москаленка, голови депутатської групи "Воля народу". А в Порошенка з ним конфлікт. Тому, аби не втратити важливий регіон, він вирішив замінити керівника напередодні виборів.
Кадрова політика Президента Порошенка досить відома. Йому потрібні лояльні люди, а ще краще – лояльні й чимось скомпрометовані для того, щоб їх легше було тримати на гачку. Генерал Терещук – дуже зручна персона для Порошенка. Повністю лояльний і вміє, що головне, працювати як з правоохоронцями, так і з бюджетниками,
– пояснив Дмитро Гнап.
Цей людський ресурс знадобиться йому на виборах в інших областях. Минулого тижня уряд підготував одразу чотири укази про звільнення голів ОДА: Київської, Луганської, Чернівецької та Черкаської. З початку року керівника Донецької області Павла Жебрівського забрав в аудитори НАБУ від президента. Натомість посадив Олександра Куця, який був головою СБУ в Донецькій та Луганській областях. А на Волині замість Ігоря Палиці з "Укропу" призначив ще одного генерала міліції Олександра Савченка.
І це ще не остання кадрова ротація перед виборами, вважають експерти. Займається нею президент одноосібно, уряд лише формально подає кандидатів на затвердження. Усе через зміну закону про державну службу. Торік восени зміни до нього подав голова БПП Артур Герасимов, а ухвалили їх напрочуд швидко. Відтепер конкурсний відбір проводити не обов'язково. А керівники областей і районів, всупереч Конституції, не є державними службовцями. І можуть займатися політичною діяльністю.
Президенти приходять і йдуть. Разом з ними приходить вся команда, не тільки Адміністрація Президента, а ще й голови ОДА і РДА. І в цьому є проблема, тому що, по-перше, політична упередженість у них є. А по-друге, немає сталості державної служби,
– зазначив експерт з реформи держслужби "Реанімаційного пакету реформ" Сергій Сорока.
Отже, Петро Порошенко вибудовує президентську вертикаль, якої в Україні немає за законом. Взаємодіє з очільниками областей в адміністрації глави держави Віталій Ковальчук. У серпні він ще й офіційно очолив виборчий штаб Порошенка.
До виборів лишилися лічені місяці, а гарант дедалі більше концентрує у своїх руках адміністративного ресурсу.
"Починають звичайну стрільбу, провокацію. Якщо ми адекватно відповідаємо, то нам буває прилітають подаруночки калібру 82 міліметри", – розповів військовослужбовець ЗСУ В'ячеслав.
Військовий розповів про будні на околицях Горлівки. Стріляють майже з усього, від автоматів до мінометів, та бійці Об'єднаних Сил до цього звикли. Зараз багато уваги приділяють обладнанню бліндажів та траншей, щоб у сезон дощів ними не плавати.
Матеріал треба! Або дошку класти, або бетонувати. Бо це ж земля – підуть дощі, вона буде сипатись. А що робити? Треба не зупинятись, треба йти туди далі до кордону, виганяти. І все, ніхто не буде плавати! А, якщо стояти на одному місці, то звісно будемо плавати, це ж як Перша Світова – окопна війна,
– зазначив боєць ЗСУ.
Ворог такими приготуваннями теж зайнятий, проте обидві сторони одна одній заважають, все ж війна є війна, а тут між вояками ЗСУ та проросійськими бойовиками кількасот метрів.
Близько! Є можливість куди підлізти, як залізти, де попрацювати. І велика концентрація вогневих засобів у них. Працюють досить розумно, правильно, логічно. І напруження більше, ніж минулого разу,
– розповів військовий Віталій.
Те що на Сході треба бути і автоматником, і копачем, і теслею нікого не лякає. Досвічені бійці знають, усе це разом і є "воїн".
"Каста воїнів вона завжди відрізнялась. А нині вона зовсім інакша. Не хлібороби, не землероби, не працівники, тут є свій колектив, свій організм, своя сім'я зовсім інакша, зі своїми розуміннями, своїми поняттями, зі своїм ставленням один до одного, допомогою братською", – зазначив український боєць.
Помер відомий мультиплікатор Давид Черкаський, він створив незабутні образи Капітана Врунгеля та Айболита.
Новим очільником Київщини став Олександр Терещук, відомий відправкою "Беркута" на Київський Євромайдан.
1998-ого року у столицю з’їхалися першопрохідці комп’ютерних технологій на міжнародний симпозіум "Комп'ютери у Європі. Минуле, сучасне, майбутнє".
Серед учасників сер Моріс Уілкс – творець першого у світі комп'ютера з програмою, що зберігалася в пам'яті та професор Френк Ленд – учасник розробки першого в світі бізнес-комп'ютера.
Моріс Уілкс (ліворуч) та Френк Ленд (праворуч)
Варто зазначити, що саме у Феофанії під Києвом у кінці 40-их було створено перший в СРСР та континентальній Європі комп'ютер – малу електронну лічильну машину (абревіатура російською "МЕСМ"). Керівник проекту – академік Сергій Лебєдєв. Чи знав він про іноземні розробки? Іншими словами, чи міг підгледіти принцип роботи, чим часто часто грішили у Союзі?
Він згадував, що у нього була інформація про 17-ть іноземних розробок. При цьому він зазначає, що майже всі вони були рекламного плану, тобто просто було відомо, що вони є,
– відповів інженер-програміст Павло Шевело.
По закінченні війни Лебедєв приїхав працювати у зруйнований Київ, але паралельно, в одній досі збереженій монастирській будівлі у Феофанії розгортається суперсекретна діяльність – на шістдесяти квадратних метрах встановлюють машину із шістьма тисячами ламп.
СЕСМ
І ось – через три роки від початку роботи над машиною у 48-му, її можна тестувати. Увімкнули. І тисячі ламп засвітилися.
Сергій Лєбєдєв залишив у Києві "свою навчену молоду команду" і помандрував у Москву, де створив, чи не найвидатнішу свою розробку – БЕСМ, себто Большую електронную счетную машину. Відомо, що працювати над нею він почав ще в Києві. А уже на четвертій, як би зараз сказали, версії цієї машини навіть створили чи не перший приклад комп’ютерної анімації у світі.
БЕСМ
І саме з цього часу починається історія Інституту кібернетики при Академії наук. Кермує інший комп’ютерний піонер – Віктор Глушков. З’являються машини нового покоління. Загалом, у 60-ті роки українська кібернетика розвивається дуже бурхливо. Створено тисячі серійних машин, які успішно використовували у промисловості.
Віктор Глушков
Більше того, академік Глушков запропонував не те, щоб прообраз сучасного інтернету, але єдину систему обчислювальних центрів. Вона мала усі шанси перерости у загальнодержавну систему керування економікою. При вкладенні у 20 мільярдів рублів, за кілька п’ятирічок це б дало 100 мільярдів, підраховували науковці.
Але українці призупинили власний комп’ютерний прогрес, чи те, що не зберегли, чого досягли свого часу. Адже перша і єдина машина, родом із Феофанії, зникла, а більшість інших, створених у наступні роки або пішли під прес, або розібрані у 90-их на дорогоцінні метали.
Що ж, ви й самі знаєте, наскільки бурхливо розвивалася комп’ютерна техніка в останні десятиліття ХХ століття. Однак, це не означає, що наших учених треба списувати з рахунків. І раз вже українські науковці посіли чільне місце на світанку цифрових технологій, хто сказав, що ми не зможемо зробити ще одну революцію у комп’ютерних системах? Нині для цього – саме час.
Більше про перші ЕОМ – дивіться у програмі.
Трамп у Пітсбургу, персонально висловлює підтримку родинам загиблих від атаки на синагогу.
Чи є життя поза Землею – Конгрес доручив це з’ясувати Національній академії наук США.
Людина знищила більше половини диких тварин в світі за останні півстоліття – дослідження.
У першому турі українки перемогли китаянок Цзян Сіньюй і Ян Чжаосюань – 7:6, 3:6 та 11:9.
У другому раунді групового етапу з призовим фондом 2 мільйони 349 тисяч 363 доларів українки зіграють проти японського дуету Макото Ніномія і Мію Като.
Що таке WTA Elite Trophy?Другий за важливістю після Чемпіонату WTA підсумковий турнір року WTA-туру, що організовується з 2015 року. Турнір замінив інше підсумкове змагання — турнір чемпіонок. У нього відбираються 11 тенісисток, що займають у рейтингу місця з 9 по 19 та одна запрошена тенісистка. 12 тенісисток грають коловий турнір в чотирьох групах. Переможниця кожної з груп проходить до півфіналу. Переможниці півфіналів грають у фіналі.
Більше новин зі світу спорту читайте у нашому розділі Спорт24
Про це мовиться у традиційному звіті прес-центру Операції Об’єднаних сил.
Протягом минулої доби ворог здійснював обстріли наших позицій в районах населених пунктів Луганське, Верхньоторецьке, Авдіївка, Піски, Опитне, Мар’їнка, Красногорівка, Павлопіль, Гнутове, Ломакине, Водяне та Лебединське. Російські окупаційні війська вели прицільний вогонь із озброєння БМП, гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Крім того, з мінометів калібру 82 міліметри ворог обстрілював позиції Об'єднаних сил поблизу Авдіївка, Пісків, Ломакиного та Луганського. Опорні пункти наших військ біля останнього окупанти також накривали вогнем з мінометів 120-го калібру. По позиціях біля цього населеного пункту на Світлодарському напрямку противник застосував важке озброєння найбільше – 3 рази,
– зазначають українські військові.
За їхніми словами, внаслідок обстрілів 30 жовтня двоє військовослужбовців Об'єднаних сил отримали поранення.
Також у штабі наголошують, що увечері окупанти були дуже активними на Приазов’ї, а українські підрозділи, зі свого боку, діяли адекватно обстановці, за потреби вівся вогонь з чергових засобів.
За даними розвідки, за минулу добу трьох бойовиків російсько-окупаційних військ було знищенота ще двох поранено.
"31 жовтня зафіксовано два ворожих обстріли. По позиціях Об'єднаних сил, зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів, вогонь вівся біля Лебединського. Втрат немає", – додають у Штабі.
Вершини, полонини – найсолодші землі Закарпаття. І все – вкрадено. "Олімпійська надія-2022" – як і всі інші національні проекти часів Януковича, цей виявився мильною бульбашкою. Дуже коштовною бульбашкою.
Проте вкрадене досі ніхто не збирається повертати, хоч крадіїв нібито й упіймали. Справа Каськіва – то не новина, одне з найгучніших антикорпціних розслідувань останніх років. Проте думка про те, що ти вкрадене, буцімто, крадії можуть залишити собі – шокує. Щоб дізнатись, чи ці слова – не перебільшення, варто згадати яке саме майно отримали організатори цієї схеми.
Олексій М., назвімо його так, – колишній місцевий депутат із Воловецького району погодився показати нашій знімальній групі землі, приватизовані під "Олімпійську надію" у селі Гукливий Закарпатської області. Сьогодні йому соромно показувати своє обличчя, бо ж він і сам доклав руку до тої приватизації.
Приходили, приїжджали, робили різні там обіцянки, що все буде у вас тут так добре. Я сам виступав за те, аби тут розвиток якогось туристичного був, курорт і так далі. Вони казали: "Тут буде другий Буковель". А то все стоїть, ніхто нічого не робить. Сюди навіть інвестиції не прийдуть. Якщо би тут хтось щось хотів робити, треба в них купити,
– розповів Олексій М.
"Боржава інвест", "Боржава ленд”, "Таурус інвест" – всього у схемі фігурували сім компаній з однитипними назвами. Землю вони хотіли нібито під будівництво гірськолижних комплексів та готелів. І вони її отримали.
"Олімпійська надія 2022" – національний проект презентували в Ужгороді у 2012 році. Голова Агентства з управління національними проектами Владислав Каськів малював нечувані перспективи. Мовляв, держава отримає нові гірськолижні компекси олімпійського рівня, і все – за рахунок приватних інвесторів. Всі в плюсі, ура!
Реалізація національних проектів, на відміну від попередньої практики здійснення масштабних ініціатив, вона не передбачає використання бюджетних коштів. Від реалізації національних проектів буде всім добре і нікому погано,
– говорив Владислав Каськів.
І то була неправда. Як пояснює сьогодні голова Ужгородської громадської ради Олександр Пересоляк, мильна бульбашка "Олімпійскої надії" обернулася найграндіознішим захопленням курортних земель в історії Закарпаття. "450 гектарів. Що цікаво, що це полонини! Майже вершини, всі ці полонини Боржава, були приватизовані і перейшли в приватну власність фірмам із "гнізда Каськіва", – додав Пересоляк.
Схема Каськіва
Фабула справи, яку сьогодні розслідує НАБУ, наступна. За проектом "Олімпійська надія" агенство "Держінвестпроект" на чолі паном Каськівим перерахувало понад 150 мільйонів на Кіпр – мовляв, то довгострокові позики приватним інвесторам. Потім ці гроші повернулися уже під виглядом "іноземних інвестицій" у ті самі сім компаній з однотипними назвами. І вони буцімто "вклали" їх у придбання землі. Насправді, ні.
Земля виділялася безоплатно. Це була така схема, щоб уникнути оплату за придбання землі. Що цікаво, що зараз на території, наприклад, Пилипця багато людей катаються, відпочивають, але все це у приватній власності, і в будь-який момент може бути огороджене. І тому це несе ризик для існуючої туристичної діяльності села. Пилипця, Гукливого, та інших,
– наголосив громадський активіст Олександр Пересоляк.
Виходить, що вкрали і землю, і гроші. Чи отримали люди хоч щось за ті ділянки отримали? По 100 доларів на брата – то стандартна такса закарпатського "піджака". Вони ті ділянки ніколи й не бачили.
Владислав Каськів
Синевирський перевал. Тут живе Федір Чуп – один із небагатьох місцевих мешканців, який опирався масовій приватизації земель часів Каськіва. Борцем за землю Федір Чуп став не просто так. Загострене відчуття справедливості у нього, звісно, є, але столичні ділки зазіхнули на землю, яку він вважав спокнонвічною власністю своєї сім’ї.
Це земля наша, ще моєї дружини пра-прадідова. Ще тут використовував землю. За Радянського Союзу так ся стало, що комуністи не відібрали, сім’я старалася, робила, дві копійки косили в колгосп, третю забирали собі. Під процент працювали. Після розвалу Радянського Союзу приватизували землю, але тут прийшов шановний пан Каськів, такий очільник "Пори". Отакий захисник громадян,
– згадує гірський підприємець Федір Чуп.
П’ять років тому місцева влада спромоглася нарізати під гірськолижні комплекси для "Держінвестпроекту" кілька ділянок, на які Федір та його родичі мали державні акти про право власності. Все те саме, землю виділили нібито селянам – безкоштовно. Але то була чиста афера.
"Взяли від них просто паспорти. Кажуть: нам треба паспорт, треба оформити землю, вам нічого не буде, ви не переживайте. І потім відразу ж протягом двох-трьох днів вони ту землю перепродавали. Коли проводилися очні ставки, люди, які продавали земельні ділянки, ви розумієте, сиділи – там прокуратура і державний нотаріус через стінку – вони не знали, де розташований державний нотаріус. Як можна провести договір куплі-продажу, не будучи в кабінеті?", – підкреслив Федір Чуп.
Федір Чуп багато років судився за свою землю, ініціював велике кримінальне розслідування. Його вела місцева прокуратура, і поступово звела нанівець. Повернути землю так і не вдалося. Справа висить, нікого не покарано.
Можна легко уявити собі, як зараз уся наша державна машина накинеться на всю цю землю і відбере її. Які ж проблеми? Проблема у тім, що ніхто не збирається того робити. Брат Каськіва під підозрою, двоюрідний брат Каськіва під підозрою. Суди вже йдуть. Але за що їх усіх там судять? За гроші, викрадені із "Держінвестпроекту". А не за землі! Землі, набуті в ході цих оборудок по "Олімпійській надії", залишаються законною власністю компаній із "гнізда Каськіва". На них навіть арешту немає.
За проектом "Олімпійска надія", із "Держінвестпроекту" нібито вкрали 165 мільонів гривень, близько 6 мільонів доларів, – так вважають правоохоронці. Але ж земля, яка була так само вкрадена, коштувала в десять разів більше!
Ми пробували оцінювати землі у Пилипці, і я вам навіть зможу чітко сказати точну вартість цієї землі зараз. Ми оцінювали 450 гектарів у 135 мільйонів доларів,
– зазначив громадський активіст Олександр Пересоляк.
135 мільонів доларів – то більше 3,5 мільярдів гривень. І щодо них жодних претензій. Ба, більше, всього по справі Каськіва у НАБУ підозрюваними проходять приблизно десять осіб: його родичі, колишні підлеглі, заступники. Але самого Владислава Каськіва серед підозрюваних досі немає.
"Ця справа рухається вперед, але є одна перешкода – це те, що пан Каськів був виданий панамською стороною по провадженню, яке було по провадженню, яке розслідувалось Генеральною прокуратурою, такий незначний епізод. І зараз я так розумію, що був виданий виключно у рамках цього епізоду. І тому, коли детективи здобудуть, навіть якщо здобудуть, достатні підстави для оголошення підозри – достатньо доказів, то в будь-якому випадку потрібно буде запитувати панамську сторону щодо надання дозволу", – заявив директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
Як рухатиметься справа далі, і які шанси на повернення земель – дивіться у програмі.
На Чорноморському судноремонтному заводі готувалися до національного рекорду. Біля першого пірсу був пришвартований корабель, який богатир Олег "Тягнизуб" мав зрушити з місця зубами.
Приготування до рекорду тривали аж три години. Все через сильний вітер, який піднявся вранці. Найважче було встановити корабель на нульову позначку, від якої мають вимірювати відстань. Головний інструмент – сталевий трос, до якого кріпиться корабель.
Олег "Тягнизуб" встановив незвичний світовий рекорд
Перед рекордом богатир небагатослівний – намагається максимально зосередитись на досягненні. І недаремно. Міцно стуливши щелепи, богатир Олег "Тягнизуб" таки рухає з місця корабель вагою 614 тонн. Спершу на 9 метрів, а потім – на рекордні 15-ть.
Ніби все вийшло, але було дуже складно. Такі великі дистанції не для людей з моєю комплекцією. Технічно це найскладніший рекорд, тому що дуже багато факторів має збігтися в один день: погода, щоб вільно було в порту, та зручний час, щоб люди змогли прийти,
– відповів рекордсмен Книги рекордів Гіннеса "Тягнизуб".
За словами "Тягнизуба", тягнути судно він готувався два роки. І додає – цим рекордом намагався привернути увагу до проблеми бездомних тварин і жорстокого поводження з ними.
Олег – лікар-педіатр зі Львова, і ось цим експериментом ми хотіли об'єднати зусилля сильного підприємства та сильної людини, для того, щоб привернути увагу до слабкого, який потребує допомоги,
– зазначив директор Іллічівського судноремонтного заводу Михайло Дудніков.
За плечима у рекордсмена чимало національних та світових досягнень – він тягнув зубами машини, автобуси та навіть трамвай із людьми.
Помер відомий мультиплікатор Давид Черкаський.
Компанія Стіва Джобса знову дивувала прихильників "яблучних" ґаджетів.
Відомо, що стало причиною авіакатастрофи в Індонезії: злощасний Боїнг був несправним.
Один із наступних – "Іван Сила". За словами дикторки аудіодискрипції, перш ніж приступати до справи, варто усвідомити, наскільки твір буде складним для розуміння незрячій людині.
Олександра Бонковська – акторка театру імені Марії Заньковецької, саме вона озвучує фільми для незрячих.
Якщо є така можливість, то можна сказати, якою гарною є ця героїня, в яку закохується головний герой, які в неї очі, волосся – чи довге, як воно в неї зібране, як вона одягнена,
– сказала Бонковська.
Над стрічкою "Той, хто пройшов крізь вогонь" Миколи Іллєнка працювали майже два місяці. Це третій фільм, який цьогоріч показують незрячим, загалом має вийти десяток таких стрічок.
У Львові презентували стрічку кінофільмів, які доступні для незрячих
Серед глядачів і 37-річна Оксана, яка на подібний показ прийшла вперше.
Цей фільм про кохання, де зустрілися двоє молодих людей, а між ними спалахнула іскра кохання. За рахунок аудіодискрипції я можу бачити так, як бачать інші люди і розуміти все, що відбувається,
– прокоментувала незряча Оксана Каплан.
До кінця цього року незрячим мають показати ще фільми "Стрімголов" та "Іван Сила". З наступного готуватимуть аудіодискрипцію для ще кількох фільмів.
Фермер Сергій Проченко починав працювати на землі у далекі дев’яності, а зараз обробляє 900 гектарів землі.
З рейдерами стикнувся минулого року, на його поле вийшли чужі комбайни і просто почали косити соняшник.
З’явилася в нас така група, куди входять депутати обласної ради та чиновники, які зайнялись тим, що просто почали відживати землю у фермерів та землевласників. Тому виникла нагальна потреба фермерам згуртовуватись,
– відповів Проченко.
Схема рейдерського захоплення проста, говорять фермери. Поліцію на поля викликали неодноразово, але рейдери демонструють документи, за якими врожай належить саме їм. "У нашому випадку, по Нечаянській сільраді були підроблені документи сільського голови, підроблена печатка та підроблене рішення на виділення земель АТОшникам", – розповів фермер Олександр Жуковський.
В деяких випадках рейдери діють ще нахабніше, навіть не пробуючи підробити печатки сільської ради. Навіть якщо потім у суді і вдається довести, що документи підроблені, врожай вже не повернути. Саме з такою ситуацією стикнувся Євген Гаршин, в якого горох вивезли просто зі складу, де він зберігався. Зараз чоловік також увійшов до загону самозахисту.
У них охоронні фірми приїжджають з готовими документами. У нас цього не було. Сьогодні потрібно самим протидіяти всім цим фірмам. Адже коли на поле приїде 100- 200 фермерів – вже ніхто не зможе просто так забрати врожай з поля,
– сказав Гаршин.
Фермери сподіваються – разом з колегами протидіяти буде ефективніше. Більшість із них вже сьогодні мають зареєстровану мисливську зброю. Втім, надіються, що вона знадобиться більше для психологічного тиску.
Захищати ж фермерів від рейдерських атак мають спеціальні штаби мобільного реагування, які функціонують в кожній області уже рік. До їх складу входять аграрії, представники влади та правоохоронці. Втім, з часу їх появи, статистика не покращилась. І кількість рейдерських нападів на підприємства суттєво зросла.
За нашими даними, упродовж 2018 року було близько 500 рейдерських атак. Хтось може вночі намолотити зернових чи олійних культур, і вивезти в невідомо напрямку, а хтось здійснює через юридичне захоплення із змінами в реєстрі прав власності. В межах України це колосальні цифри, тому що у нас країна аграрна,
– додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За даними Всеукраїнської аграрної ради, близько 70% аграріїв, досі вважають свій бізнес незахищеним від рейдерства. У той же час, на думку понад 60% сільгоспвиробників, основною причиною поширення рейдерства є корупція в органах влади і правоохоронної системи.
У 1954 році на конференції у Женеві Франція, яка до цього часу володіла В’єтнамом, як колонією, погодилася на його розділення.
Північним В’єтнамом, який було проголошено Демократичною Республікою В’єтнаму, керувала комуністична військово-політична організація "В’єтмінь" на чолі з Хо Ши Міном, а Південним В’єтнамом – імператор Бао Дай.
Однак, вже наступного року Південний В’єтнам під впливом США, відмовився виконувати Женевські угоди і проголосив створення Республіки В’єтнам. США організували підтримку уряду нового президента, і з 1961 року почали розміщення своїх військ на території Південного В’єтнаму.
До 1964 року військове протистояння загострилося ще більше
Сполучені Штати направили в зону бойових дій більше 23 тисяч військовослужбовців. Перший бій між військовими Північного В’єтнаму та підрозділами США відбувся 2 серпня 1964 року в Тонкінській затоці, після чого напади на війська США стали регулярними. Через цю подію американський Конгрес вже 7 серпня ухвалив Тонкінську резолюцію, яка фактично означала оголошення війни Північному В’єтнаму.
Так, США стали учасниками громадянської війни у В’єтнамі і з 1965 по 1969 роки проводили великомасштабні військові операції, спрямовані на виявлення і знищення великих підрозділів і частин "В’єтконгу", який своєю чергою підтримували СРСР та КНР.
Радянський Союз активно постачав зброю та військову техніку. В першу чергу – літаки винищувальної авіації та зенітно-ракетні комплекси ППО. Для навчання оволодіння технікою до Північного Вєтнаму приїжджали радянські "радники" та інструктори. Участь радянських військових у цій війні була в СРСР державною таємницею і досі залишається у Росії засекреченою.
У 1969 році почалася політика "в’єтнамізації", організована адміністрацією новообраного президента США Ніксона, яка була спрямована на передачу підконтрольних територій військам Південного В’єтнаму. Через чотири роки, за результатами підписаної Паризької мирної угоди, американські війська залишили територію Південного В’єтнаму.
Протистояння Північного і Південного В’єтнаму тривало до 1975 року, допоки 30 квітня північнов’єтнамські війська не захопили столицю Південного В’єтнаму Сайгон.
Для США ця війна залишилася найдовшою в історії. У ній загинуло 58 000 американців, 153 000 – було поранено, а близько 20 тисяч ветеранів В’єтнамської війни покінчили життя самогубством. Втрати збройних сил Південного В’єтнаму сягають 250 тисяч убитих та близько мільйона поранених. Серед мирних жителів загинуло 50 000 людей.
Впродовж 20 років після закінчення війни в’єтнамська влада не публікувала ніяких офіційних даних щодо втрат.
Скільки мирного населення загинуло зі сторони Північного В’єтнаму внаслідок війни – дивіться у програмі.
Мешканці житлового комплексу "Мега Сіті" перекрили Харківське шосе у Києві через те, що їм ще вчора вранці відключили світло.
Так звані вибори на Донбасі незаконні та суперечать Мінським домовленостям, саку заяву зробила вісімка держав на Раді безпеки ООН.
Миколаївські фермери створили загін самооборони для протидії рейдерам.